Андрій Павелко: «2019 рік був для українського футболу успішним. Хотілося б, аби 2020-й став іще кращим…»

Фото Володимира Раснера

Рік, що минає, став для українського футболу роком великих перемог. Золото чемпіонату світу серед 20-річних футболістів, путівка на Євро-2020 із першого місця у групі, де разом із синьо-жовтими виступали чинні чемпіони Європи.

Це тільки найбільш очевидні успіхи українського футболу. Про них, а також про менш помітні для простих уболівальників події року, що минає, журналісти офіційного сайту Української асоціації футболу поговорили з президентом УАФ, членом Виконкому УЄФА Андрієм Павелком.

— На церемонії «Футбольні зірки України»-2019 Андрій Шевченко, отримуючи приз найкращому тренеру країни, подякував вам за те, що після кваліфікації ЧС-2018 ви прийняли рішення й переконали Виконком УАФ довірити його тренерському штабу збірну ще на один відбірний цикл. «Хоча, напевно, логічно було нас тоді звільнити», — додав керманич національної збірної. Якби ви прийняли тоді інше рішення — одним гучним успіхом у цьому році могло бути менше…

— Приємно, що Андрій Миколайович про це згадав. Це дійсно була дуже делікатна історія. Чого мені тільки не пригадували, коли ми після Євро-2016 вирішили призначити Андрія Шевченка головним тренером збірної! І родинні зв’язки, і те, що в нього практично не було тренерського досвіду… Але мені імпонували тренерські ідеї Андрія. До того ж я розумів, що відсутність достатнього тренерського досвіду йому компенсують висококласні фахівці, які готові були заради роботи в збірній України розірвати свої чинні контракти з європейськими клубами.

Так, після відбірного циклу ЧС-2018 ми не отримали необхідного результату. Але водночас не треба було бути великим фахівцем, щоб побачити, як змінилася гра збірної. Так, не було стабільності, заважали кадрові проблеми… У такій ситуації не дати Андрію ще один шанс було б геть неправильно. Я радий, що члени виконкому дослухалися до моїх аргументів, і в результаті ми отримали відбірний цикл, в якому збірна України вперше в історії не програла жодного матчу! При цьому у групі в нас були чемпіони Європи на чолі із самим Кріштіану Роналду.

Фото Павла Кубанова

Ми з Андрієм Миколайовичем нещодавно обговорювали цю ситуацію. І він справді говорив, що його звільнення в той момент було б цілком обґрунтованим. Більше того, через мою і його зайнятість наша зустріч з обговоренням питання подальшої співпраці затягнулася, і помічники Шевченка вже розцінили цю ситуацію як сигнал до того, що контракт, підписаний за схемою «2+2», продовжуватись не буде.

І, за словами Андрія, коли він оголосив про те, що співпрацю буде продовжено, у його асистентів, як кажуть у таких випадках, загорілися очі. Я вдячний Мауро Тассоті, Андреа Мальдері, Педро Харо, що тоді набралися терпіння. До слова, тренерський штаб збірної навіть погодився на серйозну зміну фінансових умов співробітництва — у нових контрактах було прописано, що в повному обсязі вони отримають свої виплати тільки в разі виходу на Євро. Для мене це додатковий показник того, що Андрій Шевченко з асистентами були впевнені й у можливостях команди, і в обраному шляху. У підсумку збірна України зробила щасливою всю країну. І я дуже радий, що після відбору до ЧС-2018 ми зробили правильний вибір!

— Збірну України зараз уболівальники обожнюють — на всіх домашніх матчах аншлаг. До того ж цього року до списку міст, яким пощастило приймати головну команду країни, додалося Запоріжжя…

— Ідею, що збірна України належить усій країні, і тому вона не повинна грати в одному місті, ми взяли на озброєння давно. І дійсно приємно, що хоч би куди приїхала національна команда, стадіон усюди заповнений. Цього року так було в усіх п’яти містах України, де грала збірна. Така широка географія за один рік у національної збірної була вперше! Запоріжжя стало восьмим містом, що прийняло національну команду за час її існування. І зупинятися на цьому ми не збираємося!

Показово, на мій погляд, і те, що на поєдинку з Португалією НСК «Олімпійський» був заповнений за годину до стартового свистка. Раніше такого, якщо чесно, я не пам’ятаю. Збірна України не лише радує вболівальників цікавою грою й блискучими результатами, але й регулярно зустрічається з ними на відкритих тренуваннях, і вони відповідають їй взаємністю!

«Виплатили збірній U-20 мільйон доларів — це солідна сума навіть за європейськими мірками»

— 2019-й увійде в історію й як рік тріумфу збірної України U-20 на чемпіонаті світу. Але вам довелося вислухати чимало нарікань через затримку виплати преміальних для команди Олександра Петракова. Після ефектного «Вечора чемпіонів» і значної суми, отриманої збірною U-20, на вашу адресу вже було сказано чимало теплих слів.

— Я не раз уже говорив про відкритість і прозорість у діяльності Української асоціації футболу. Усі платежі, які ми проводимо, абсолютно прозорі. У тому числі — преміальні для гравців збірної України, яка стала чемпіоном світу. Із них сплачено всі податки. Такої практики до нас не було. В усякому разі, ми не знайшли в архіві бухгалтерських документів про виплату преміальних по жодній збірній України з футболу.

За словами деяких тренерів і гравців, які їх отримували, ми з’ясували, що виплати були. Але їхнє походження — невідоме. У нас же повністю «біла» бухгалтерія. До того ж нам знадобився деякий час. Я вдячний групі компаній Ferrexpo й особисто Костянтину Валентиновичу Жеваго. З їхньою допомогою нам вдалося істотно збільшити початкову суму преміальних і вийти на солідну цифру — мільйон доларів США. Кажуть, стільки ж отримала національна команда за вихід на ЧС-2006. Але, повторюся, бухгалтерських документів, що підтверджують це, ми не знайшли.

Фото Павла Кубанова

Спрогнозувати такий успіх і підготуватися до нього заздалегідь, погодьтеся, нереально. Тому в Польщі відразу після фінального матчу я пообіцяв, що преміальні будуть. У результаті вийшла солідна навіть за європейськими мірками сума. А в історії України такі гроші за успіхи юнацької збірної й поготів виплачені вперше. І, повторюся, усе це абсолютно прозоро, зі сплатою всіх податків і зборів.

Зазначу також, що за моєю ініціативою перші тренери гравців, які стали чемпіонами світу, теж отримали винагороду. Приємно було чути від людей, які все життя тренують дітей, прищеплюючи їм любов до футболу, слова подяки за таке рішення. Чути про їхні яскраві емоції та враження, які вони отримали під час нагородження. До того ж це наше рішення — стимул для інших дитячих наставників. Виховуйте гравців, які будуть досягати гучних успіхів, і вашу працю буде винагороджено!

«Вечір чемпіонів» вийшов дуже теплим і душевним. Окрім команди чемпіонів світу, ми запросили на свято дитячих тренерів, ветеранів футболу, серед яких були лауреати «Золотого м’яча» Олег Блохін та Ігор Бєланов, тренерів молодіжної та юнацьких збірних, представників обласних федерацій, спортивних функціонерів на чолі із Сергієм Бубкою. Усі залишилися дуже задоволеними!

Фото Павла Кубанова

— Національна збірна за вихід на Євро-2020 отримає преміальні за тією ж схемою?

— Звичайно! Так само, як і було виплачено заслужену і солідну винагороду за перемогу в груповому турнірі Ліги націй! Повторюся, одразу після свого обрання на пост глави асоціації я поставив завдання зробити її діяльність абсолютно прозорою. І зараз ми неухильно дотримуємося цього правила. Тепер усі гравці різних збірних отримують усі виплати на свій персональний рахунок, і вони можуть, не криючись, показувати ці доходи будь-яким перевіряючим організаціям. Так ми заплатили команді Олександра Петракова. Так ми на початку наступного року заплатимо гравцям і тренерам національної команди за вихід на Євро-2020. І запланована до виплати сума також буде рекордною в історії національної збірної.

До слова, мені приємно, що ми ніколи не обговорюємо суму преміальних із гравцями по ходу змагань. Це стосується всіх збірних! Футболісти й тренери знають, що в разі успіху вони будуть гідно винагороджені. Між мною й керманичами збірних є повна довіра, гравці, зі свого боку, повністю довіряють у цьому питанні наставникам і під час турнірів думають тільки про гру.

— «Чоловік сказав — чоловік зробив». Так, говорячи про вас, резюмував Олександр Петраков історію із врученням преміальних…

— Намагаюся дотримуватися такого принципу завжди. Якщо говорити про футбол і спорт узагалі, то це зможуть підтвердити ті, хто зараз керує й тренується на сучасних стадіонах у Дніпрі, Чернігові, Хусті, інших містах. Коли ми кілька разів приїжджали туди й обіцяли, що проведемо повну реконструкцію цих об’єктів, то нам мало хто вірив. Той самий стадіон «Олімпійські резерви» (у минулому —«Трудові резерви».— Прим. ред.) у Дніпрі обіцяли реконструювати на кожних виборах із 1998 року. Тому й до моїх слів під час візиту у 2015 році спочатку поставилися з недовірою. І як же за два роки було приємно чути слова подяки на відкритті цієї спортивної арени!

Фото Павла Кубанова

— Голкіпер збірної України U-20 Андрій Лунін не зміг приїхати на «Вечір чемпіонів», але прийшла його мама. І вона нагадала, як ви організували Андрію чартер із розташування національної команди до Польщі, де продовжували виступ підопічні Олександра Петракова.

— Андрій приїхав із Польщі до розташування національної збірної на матчі із Сербією й Люксембургом, але по ньому було видно, що подумки він на чемпіонаті світу U-20. Я поговорив з Андрієм, сказав, щоб він не переживав, і запропонував йому чартерний літак. Він, правда, не одразу повірив, потім кілька разів перепитував — чи дійсно це реально. Інших варіантів з’явитися в розташуванні збірної, щоб взяти участь у півфіналі, у нього не було. У підсумку, здійснивши переліт Львів — Гданськ, Лунін приєднався до партнерів і допоміг їм перемогти не тільки у півфіналі, а й у фіналі. А сам отримав приз як кращий воротар турніру.

«Авторитет українського футболу зростає — ми вперше зіграємо товариський матч із чинними чемпіонами світу»

— На жеребкуванні в Бухаресті картку з назвою збірної України з першого кошика дістали під першим номером. Що ви подумали в ту мить?

— Давайте не будемо це зараз коментувати. Поговоримо про цей момент після закінчення чемпіонату Європи.

— На Євро-2020 збірна України базуватиметься в Бухаресті. На жеребкування ви їхали, уже знаючи це?

— Ні. Як відомо, усі рішення, що стосуються національної збірної, затверджує головний тренер. Наше завдання — забезпечити йому максимально комфортні умови й повну інформацію, а остаточний вибір — за Андрієм Шевченком. Наші представники переглянули кілька варіантів. Знаю, що ми вивчали можливості базування в Амстердамі, Будапешті, Мюнхені — переглядали там усі варіанти, які УЄФА рекомендує для учасників Євро-2020. Але в підсумку зупинилися на Бухаресті. У нас була певна перевага, тому що ми ще до жеребкування точно знали, в якій групі гратимемо. Тому й забронювали варіант, який сподобався, раніше за опонентів. Знаю, що за кілька днів після жеребкування до готелю, який ми вибрали, приїжджали представники збірної Австрії — їм він теж сподобався.

Фото Павла Кубанова

Окрім цього, ми зустрілися з послом України в Румунії, обговорили з ним різні варіанти підтримки наших уболівальників, які приїдуть на Євро-2020. У Бухаресті ми плануємо відкрити фан-посольство, в якому шанувальники збірної України зможуть отримати відповіді на будь-які питання.

— На жеребкуванні ви домовилися про контрольні матчі з Польщею та Францією. До цього із чемпіонами світу ми грали тільки в офіційних поєдинках…

— Переговори з поляками велися заздалегідь. А от із французами дійсно принципово домовилися саме в Бухаресті. Уже після жеребкування вони повідомили, що матч відбудеться на головному стадіоні країни, «Стад де Франс». Зізнаюся, я з величезним інтересом чекаю на поєдинок, який пройде 27 березня.

Те, що французи у статусі найкращої команди планети без особливих умовлянь погодилися з нами зіграти, говорить про те, що авторитет українського футболу зріс. Раніше найкраща команда планети була в нас у суперниках тільки в офіційних поєдинках.

Фото uefa.com

Зростання авторитету українського футболу у світі спрощує нам пошук топових суперників і для молодіжної збірної. Так, у травні в рамках Турніру Валерія Лобановського вона зіграє з Португалією, а після турніру в неї запланований виїзний спаринг з Італією.

— Команда Руслана Ротаня, на відміну від збірної Андрія Шевченка, у відбірному турнірі не може похвалитися відмінними результатами. Це дає привід критикам час від часу піднімати питання про відставку молодого керманича молодіжної збірної…

— Особисто я категорично проти того, щоб так ставити питання! Ми ж говорили з вами про ситуацію з Андрієм Шевченком, якого деякі фахівці й журналісти два роки тому просто вимагали зняти з посади.

Мені здається, дуже важливо, що з мого боку як президента УАФ наставники відчувають повну довіру. І це стосується не тільки національної та молодіжної команд. Це стосується тренерів усіх збірних. Погодьтеся, комфортніше працювати, коли наставник знає, що за жодних обставин президент асоціації не втручатиметься в його роботу, не проситиме викликати або поставити у склад того чи іншого гравця. Я ніколи цього не робив і робити не буду! І при цьому тренерам забезпечені всі умови для підготовки — збори, спаринги, участь у турнірах.

Фото Павла Кубанова

Після закінчення нинішнього відбору ми проаналізуємо роботу тренерського штабу молодіжної збірної. І тільки після цього будемо приймати рішення. Яким воно буде — зараз говорити передчасно. Схожий шлях ми пройшли з Андрієм Шевченком, який отримав час на створення нової команди й при цьому не боявся експериментувати, тому що знав про мою повну підтримку. Так само ми вчинимо і з Русланом Ротанем.

Його команда розпочала підготовку одним складом, виграла кілька турнірів. У тому числі, уперше за останні 10 років, перемогла на Турнірі Валерія Лобановського. Безпосередньо перед стартом відбору до неї приєдналися гравці зі збірної Олександра Петракова. Природно, потрібен час, щоб вони вписалися в командну гру, яку будує Руслан Ротань. Тому давайте запасемося терпінням.

«До Виконкому УЄФА неможливо потрапити за принципом наступності, чиєюсь квотою або протекцією»

— У 2015 році ви очолили український футбол у непростий період. У країні почалася війна, один за одним зникали футбольні клуби, сама федерація була в жалюгідному стані… Але в лютому 2019-го на Конгресі УЄФА в Римі вас обрали до оновленого Виконкому УЄФА. Можна говорити про те, що таким чином ваша робота в Україні була визнана на міжнародному рівні. Хоча доводилося чути версію, що місце у Виконкомі УЄФА вам дісталося за принципом наступності…

— …Особливо з огляду на те, яку роботу мій попередник з України у Виконкомі УЄФА проводив для того, щоб мене там не було! Адже інформаційна війна проти мене почалася ще до фіналів чоловічої та жіночої Ліги чемпіонів, які пройшли в Києві, і триває досі.

Але повернімося до виборів у Римі. Зараз до Виконкому УЄФА неможливо потрапити за принципом наступності, чиєюсь квотою або протекцією. Тому я пишаюся, що моя робота й робота всієї нашої команди в Українській асоціації футболу була так високо оцінена в УЄФА. Пишаюся тим, що став першим представником України, обраним до Виконкому УЄФА безпосередньо, без таких собі маленьких хитрощів у вигляді «кооптованого членства», як було в минулому.

Фото uefa.com

В УЄФА прекрасно поінформовані про те, що відбувається в нашій країні. І розуміючи, в яких непростих умовах нам доводиться працювати, роблять висновки. Ми утримуємо наш футбол на досить високому рівні. Так, є проблеми. Але, що б не говорили про нас наші «друзі», ми рухаємося вперед. Так, ми змушені були скоротити наш елітний дивізіон із 16-ти до 12-ти команд. Але час показав, що цей усвідомлений крок був правильним! Я дав слово, що ми повернемося до 16-ти команд, й у сезоні-2021/2022 це станеться! У наступному чемпіонаті ми збільшимо кількість клубів у Прем’єр-лізі до 14-ти, а потім повернемося до більш звичної для всіх нас системи із 16-ма колективами в елітному дивізіоні.

Але ж кілька років тому в нас у другій лізі виступали лише 10 команд! У країні було тільки 40 професіональних колективів. Думаю, що це найменша кількість клубів у всіх лігах за всю історію. У багатьох областях зовсім не було професіональних футбольних команд. Але ми, як показує час, робили правильні кроки: поділили другу лігу на зони, узяли на себе оплату арбітражу, зменшивши навантаження на клуби, проводили численні зустрічі, переговори з представниками місцевої влади, бізнесменами, щоб вони простягнули руку місцевим футбольним клубам.

У результаті зараз у нас 50 професіональних команд у всіх лігах. І є всі передумови для того, щоб це число збільшувалося. А інтрига яка! Одна перша ліга, де відразу вісім клубів за підсумками першої частини сезону реально претендують на підвищення в класі, чого варта. До того ж в аматорському футболі регулярно з’являються сильні команди з відповідною інфраструктурою, які хочуть вирости в статусі й стати професіоналами. Уже два роки поспіль у кожній області України є щонайменше одна команда, яка має статус професіональної. А це вершина піраміди розвитку футболу в кожному регіоні, наявність професіональної команди стимулює розвиток футболу в області на всіх рівнях.

Фото Павла Кубанова

Особливо серед професіональних команд я б виділив «Таврію», яка базується в Херсонській області, але представляє анексований Крим. Це було серйозне рішення, і за його реалізацію мені б хотілося персонально подякувати Сергію Куніцину. Він як віце-президент нашої організації відповідав саме за кримський футбол. Зараз у «Таврії» з’явився новий партнер, і я впевнений, що скоро ця команда буде реально боротися за путівку до першої ліги.

Повертаючись до виборів до Виконкому УЄФА, я хотів би ще раз подякувати нашим легендарним володарям «Золотого м’яча» Олегу Блохіну, Ігорю Бєланову, Андрію Шевченку, а також главі НОК України Сергію Бубці, які прилетіли в лютому до Рима, аби підтримати мене. Це в тому числі був і знак для моїх недоброзичливців. Адже мене персонально підтримали люди, які писали славу не тільки українського футболу, але й українського спорту загалом. Я їм дуже вдячний! А для європейської футбольної сім’ї це був сигнал, як до мене ставляться в Україні легенди нашого спорту. І це, у свою чергу, говорить про єдність нашої футбольної родини та підтримку тих реформ і перетворень, які ми проводимо.

Давайте будемо відверті: та система, яка була в нас у тому ж професіональному футболі — із договірними матчами, часом — зі свавіллям арбітрів, із відсутністю футбольної інфраструктури, якою по-справжньому ніхто ніколи не займався, — не мала майбутнього. Але ж наша команда, що прийшла до керівництва українським футболом у 2015 році, могла сказати: «У країні війна, нам не до будівництва стадіонів і майданчиків». І навряд чи хтось нам дорікнув би в такій ситуації за бездіяльність.

Фото прес-служби УАФ

Але ми пішли іншим шляхом — ініціювали реконструкцію футбольної інфраструктури всієї країни. І вже зараз можна говорити, що наш план у 2020 році мати в країні 2 500 майданчиків і 50 полів із синтетичним покриттям буде перевиконаний. Адже вже станом на початок 2018 року, за даними регіональних асоціацій, у нас було 50 полів із синтетичним покриттям, побудованих із 2015 року. Наші ініціативи підштовхнули державу до початку реалізації масштабної програми з будівництва майданчиків.

Зараз ми запросили в регіональних асоціацій дані щодо будівництва футбольних полів та майданчиків у році, що минає. Повинні вийти на цифру, близьку до сотні повнорозмірних полів. Разом з ініціативою Президента України Володимира Зеленського у 2020 році реконструювати або побудувати 100 стадіонів до кінця наступного року ми можемо мати в Україні вже майже 200 полів із сучасним покриттям. Погодьтеся, навіть для нашої величезної країни це вже хороший показник.

«Коли президента УАФ звинувачують у лобіюванні будівництва футбольних полів — це нормально»

— Ви згадали про ініціативу, яка виникла кілька років тому і спрямована на старт масштабної реконструкції футбольної інфраструктури. Тоді ви назвали її своєрідним «планом Маршалла» — він призвів до відновлення економіки Європи після Другої світової війни, а ви говорили про глобальні зміни у футболі України. Проте знайшлися й ті, кому ваші ініціативи не до душі. Почалися маніпуляції фактами, посипалися звинувачення на вашу адресу… в будівництві футбольних полів…

— Якщо президента футбольної асоціації звинувачують у лобіюванні будівництва футбольних полів — це нормально! Голова федерації плавання повинен шукати будь-які способи, щоб будувати басейни, президент федерації хокею має лобіювати будівництво ковзанок, керівник баскетбольної федерації робить все, щоб в країні з’явилися баскетбольні арени. Якби я цього не робив, мене б критикували мої колеги вже в Українській асоціації футболу. Численні перевірки, які вже пройшли в нас, не знайшли порушень ні в УАФ, ні в дочірніх підприємствах. Ми завжди відкриті для будь-яких контролюючих органів. І я не втомлюся повторювати — чим більше нас перевіряють, тим краще. Упевнений, якби в нас знайшли порушення, усі б про це вже знали.

Фото прес-служби УАФ

До слова, знаходяться й ті, хто говорить, мовляв, у нас у країні нічого не будується. Таким «фахівцям» можу запропонувати ознайомитися з інформацією, яка вже є в нас у базі даних. Ми ставимо завдання оцифрувати весь наш футбол, і вже зараз у нас є близько тисячі адрес майданчиків, побудованих останніми роками, із GPS-координатами.

Сьогодні в наших дітей з’явилася можливість займатися на полях і майданчиках хорошої якості, і це дає нам можливість з оптимізмом дивитися в майбутнє.

Разом з УЄФА ми запустили пілотний проект UEFA GROW з розвитку масового футболу в трьох областях — Київській, Івано-Франківській та Дніпропетровській. За даними УЄФА, саме поява майданчиків і полів із сучасним покриттям стимулює дітей до занять футболом. І зараз ми спостерігаємо вражаюче зростання кількості й дітей у футболі, і так званих залучених людей. Це статистика, яку збирає УЄФА. До слова, проаналізувавши ці дані, а також кількість майданчиків та стадіонів, ми поставили перед собою завдання істотно збільшити кількість дівчат, які займаються футболом. У розвитку жіночого футболу ми бачимо величезний потенціал нашої країни!

Будуючи футбольні майданчики, ми не тільки збільшуємо кількість дітей, що займаються футболом. Піде ланцюгова реакція — дитина, яка займається футболом, обов’язково попросить своїх батьків, щоб вони зводили її на стадіон. І це автоматично збільшить відвідуваність, яка зараз перебуває на низькому рівні навіть під час матчів Прем’єр-ліги.

Фото прес-служби УАФ

Останніми роками ми багато говорили про Ісландію, де до футбольного буму призвело саме будівництво інфраструктури. Схожа ситуація зараз у Фінляндії. І ми розвиваємо інфраструктуру не навмання, а вже зараз наповнюємо інформацією базу даних, щоб зіставляти кількість полів, дітей, що займаються на них, і наявність тренерів відповідної кваліфікації в регіоні. Усе це, упевнений, дозволить нам ще ефективніше управляти нашим футболом.

— Виходить, що будівництво заводу з виробництва синтетичного покриття, в якому вас постійно звинувачують ваші недоброзичливці, у такій ситуації абсолютно обґрунтоване рішення. За нього, до речі, на Конгресі УАФ одноголосно голосували й кілька колишніх членів виконкому, які зараз чомусь критикують будівництво цього підприємства. Але ж абсолютно зрозуміло: закупити за кордоном синтетичне покриття для такої кількості полів і майданчиків — складне завдання…

— Більше того, приймаючи рішення про будівництво заводу «ФФУ Продакшн», ми розуміли, що він повинен випускати якісне, краще у світі покриття, яке здатне витримувати інтенсивні навантаження. Зрозуміло, що в такому випадку ціна цього покриття буде відрізнятися від дешевих аналогів. Раніше в Україні вже будували майданчики з дешевою синтетикою. Використовували при цьому й бюджетні гроші, і гроші УЄФА. І де вони?

Пропоную проїхатися регіонами і знайти хоч один діючий майданчик, побудований за програмою, яка діяла у 2000-х роках. Я вже не кажу про розміри цих споруд, які не можна було використовувати для ігор навіть найменших футболістів. Це були не міні-майданчики, а мікро-майданчики розміром 15 на 24! А покриття на них стало непридатним за два-три роки! Водночас «ФФУ Продакшн» дає гарантію на своє покриття на вісім років.

Фото прес-служби УАФ

За п’ять років мого керівництва УАФ із бюджету України ми не взяли жодної гривні. Наголошую — жодної гривні! Федерації й асоціації інших видів спорту фінансуються з бюджету України, але не наша. І при цьому ми фінансуємо підготовку й участь у змаганнях більше 20-ти національних збірних. До того ж діяльність УАФ кожного року проходить аудит всесвітньовідомої компанії Ernst&Young. Це одна з найавторитетніших компаній у цій галузі. Вони перевіряють нас дуже ретельно, тому що на кону — їхня репутація. Для нас же позитивні висновки професіоналів світового рівня — додаткові впевненість та престиж! Між іншим, до приходу нашої команди до керівництва УАФ, європейські компанії до аудиту асоціації не залучалися.    

Так, на будівництво майданчиків виділялися гроші з бюджету. Але ж вони не заходять до Української асоціації футболу, як намагаються подати наші опоненти. Вони розподіляються по регіонах, і все вирішується на місцях — де будувати, як будувати, кому будувати, у кого купувати покриття для цих полів…

Те, що ми за свої гроші, за рішенням делегатів Конгресу УАФ, побудували завод, який належить нашій асоціації, а не офшорній компанії або будь-якій фізичній особі, — правильно! І ми купили для нього найпередовіше у світі обладнання тільки тому, що ми хочемо працювати на перспективу. Не на рік чи два, а на 10—15—20 років. Ніхто не забороняє купувати покриття іншого виробника. Але ми хочемо дати можливість вибору. І за кілька років усі побачать ще більш наочно, у чому різниця між дешевим покриттям і тим, яке випускає завод «ФФУ Продакшн».

Поки завод будувався, ми за програмою УЄФА «Хет-трик» побудували кілька повнорозмірних полів — у Бердянську, Дніпрі, Полтаві, Вишневому під Києвом… Ми купували покриття за кордоном і переконалися, що за наших обсягів це не вихід. Це мав бути свій виробник, з якого можна запитати щодо якості. І до якого за вісім-десять років можна буде звернутися з питання заміни покриття.

Фото прес-служби УАФ

Завод «ФФУ Продакшн» належить УАФ, але він веде власну господарську діяльність, на загальних підставах бере участь у тендерах. За весь час його структури отримали право на будівництво 66-ти майданчиків у Києві. Усі вони здані й зараз експлуатуються. До слова, після того, як усі 66 майданчиків були побудовані, приблизно 14% зекономлених коштів було повернено до державного бюджету. Хтось назве схожі приклади?

Ми зараз уточнюємо інформацію, але приблизно 30% майданчиків по країні покриті синтетичним покриттям, зробленим на заводі «ФФУ Продакшн». Самі ж ці майданчики будували найрізноманітніші підрядники, яких обирали на місцях. На інших об’єктах використано покриття інших виробників. Знаю, що вже зараз багато хто шкодує про те, що відмовився від ідеї придбати наше покриття. Але тут вони можуть звинувачувати тільки себе. До слова, німецька компанія Polytan, за технологією якої ми виробляємо покриття, нещодавно, проінспектувавши завод «ФФУ Продакшн», продовжила ліцензійну угоду ще на шість років.

— Ви кілька скликань поспіль були депутатом Верховної Ради, але цього року відмовилися від участі у виборах. Зараз не шкодуєте про своє рішення?

— Це рішення мною було прийнято відразу після виборів до Виконкому УЄФА, ще в лютому 2019-го. Я розумів, наскільки велика відповідальність лягає на мої плечі, і просто боявся підвести моїх колег-глав національних асоціацій УЄФА, які висловили мені таку довіру на виборах у Римі. Тому я вирішив зосередитися на футболі. І зараз, правду кажучи, не шкодую.

Навіть працюючи у Верховній Раді, я завжди підтримував не лише футбольні, а й загальноспортивні ініціативи. Зокрема це законодавча ініціатива, яка допомогла створити дієвий інструментарій для боротьби з договірними матчами — чинний сьогодні закон «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань». До речі, нашим досвідом розробки нормативної бази для боротьби з корупцією в футболі й серйозними практичними напрацюваннями в цьому питанні, які набула за останні два роки Українська асоціація футболу, активно цікавляться асоціації інших країн.

Власне, це підтвердив перший міжнародний форум, присвячений вирішенню проблеми match fixing, який за нашої ініціативи відбувся в Будинку футболу й зібрав спеціалістів з багатьох країн Європи. Ще один важливий законопроект мого співавторства — «Про меценатство у спорті», який був ухвалений у першому читанні.

Фото Павла Кубанова

Окремо варто згадати низку законопроектів, які ухвалила Верховна Рада в рамках підготовки до фіналів Ліги чемпіонів УЄФА у 2018 році. Адже завдяки, в тому числі, цим документам нам вдалося організувати фінальні поєдинки найпрестижніших клубних турнірів світу серед чоловіків і жінок на найвищому рівні, що було відзначено президентом УЄФА Александером Чеферіном.   

Але повернімося до цьогорічних успіхів національної збірної. От зараз усі ми насолоджуємося, буквально живемо успіхом команди Андрія Шевченка, яка в блискучому стилі пробилася на Євро-2020. Розповім вам одну історію, яка могла істотно вплинути на наш виступ під час відбірного турніру.

Коли ми дізналися результати жеребкування відбору Євро-2020, Андрій Шевченко відразу ж сказав, що домашній матч із Сербією ми повинні грати тільки у Львові! Але за однієї умови — на «Арені Львів» потрібно замінити газон. Старий газон, який був в’язким, м’яким, катастрофічно не підходив під нинішню манеру гри збірної України. Деякі гравці збірної називали старий газон городом…

Вислухавши побажання наставника, ми відразу включилися в роботу. Адже необхідно було не тільки знайти можливість фінансування робіт на стадіоні, який належить державі, а й зробити це оперативно, оскільки потрібен був час для того, щоб трава прижилася. У підсумку ми впоралися, і, зізнаюся, я був щасливий і гордий, що на новому газоні збірна України в блискучому стилі виграла найважливіший поєдинок у збірної Сербії — 5:0, провівши при цьому один із кращих матчів у своїй історії!

Ту перемогу національна збірна по праву повинна розділити з головою Федерації футболу Львівської області Олександром Шевченком і фахівцями, які безпосередньо займалися підготовкою газону. Адже якби не злагоджена робота величезної кількості людей, матч із сербами міг би й не відбутися у Львові, не стати таким пам’ятним, не мати такого позитивного результату…

— Говорячи про виступ збірної України у відборі Євро-2020 і згадуючи рік, що минає, не можна не сказати про «справу Мораеса», яку УАФ довелося пройти в дисциплінарних органах УЄФА. Знаємо, що й ваші виступи в ході засідань, у яких, ви, зокрема, пояснили арбітрам моральні аспекти рішення Мораеса виступати за збірну України в непростий для нашої країни час, зіграли серйозну роль…

— Не треба перебільшувати мою роль, то була гарна командна робота! 

Звичайно, хочеться сказати «величезне спасибі» тим, хто з нашої країни вів підривну роботу проти всього українського футболу. Адже ми могли втратити чотири очки, і навіть якби в такій ситуації вийшли на Євро-2020, то могли опинитися, наприклад, у компанії з Німеччиною й Францією. А могли й зовсім не потрапити туди! Хто знає, як би воно було… У мене немає ніякої образи, є тільки нерозуміння. Як на догоду особистим амбіціям можна пожертвувати інтересами національної команди?

Фото Павла Кубанова

Адже якби ми програли «справу Мораеса», це вплинуло б негативно на гравців. Як? Зараз можна тільки припускати. Представники Португалії та Люксембургу чи не у відкриту говорили, що інформація про Мораеса надійшла до них з України, і вони лише спробували нею скористатися. Але завдяки нашій кваліфікованій юридичній команді все закінчилося добре.

Звичайно, ось такі ситуації, брудні інформаційні атаки відволікають від конструктивних дій із розвитку футболу, забирають багато сил. З іншого боку — спасибі опонентам, що тримають нас у тонусі.

— Заміна газону на «Арені Львів», виграна «справа Мораеса» — погодьтеся, без них виходу на Євро могло й не бути. Принаймні, ці події стали частинками ланцюжка, що привів до яскравої перемоги збірної України у відборі.

— Я б так не говорив, тому що все ж основна заслуга в нашому виходу на Євро належить гравцям та тренерському штабу Андрія Шевченка. Але за цей успіх я також хотів би подякувати не лише кваліфікованій команді юристів та фахівцям, що працювали на «Арені Львів». Найтепліших слів заслуговують самі гравці та всі представники тренерсько-адміністративного штабу, керівники та тренери клубів, що готують гравців збірної. І мова не лише про національну команду. Це стосується всіх футбольних збірних, що захищають честь України у світі. Усі ми робимо загальну справу!

«У розвитку футболу ми не стоїмо на місці. Зараз УАФ готує справжню революцію в жіночому футболі»

— Саме наприкінці 2019 року прийшов дозвіл повноцінно використовувати систему VAR у чемпіонаті України…

— Коли два роки тому я запропонував ідею введення VAR, то доводилося багато пояснювати, чому VAR потрібен. А останнім часом переважно відповідав на питання, скільки ще чекати його введення. Дійсно, ми отримали відповідь від ФІФА й ІФАБ, що ми успішно пройшли етап навчання та впровадження системи відеоповторів в Україні. І вже в перших матчах другої частини сезону ми зможемо використовувати технологію VAR. У цьому випадку також була проведена велика робота, і я вдячний усім, хто має до цього відношення. Це непростий проект, але саме ми, Українська асоціація футболу, знайшли фінансування для нього, оскільки розуміли, що без VAR можемо залишитися на узбіччі європейського футболу.

Сьогодні VAR в Україні — це вже реальність. І це не тільки престиж, а й вихід нашого футболу на новий рівень.

Фото Павла Кубанова

У розвитку футболу в країні ми не тупцюємо на місці. Зараз ми, наприклад, плануємо справжню революцію в жіночому футболі. Ми впритул підійшли до ухвалення рішення, відповідно до якого починаючи із сезону-2021/2022 професіональні клуби отримуватимуть ліцензію за умови, що в їхній структурі буде жіноча або дівоча команда. У світі вже нерідкі випадки, коли на матчах жіночих команд збирається по 40-50 тисяч глядачів. І хоча наш жіночий футбол і футзал має певні успіхи, потенціал у цього напряму футболу дуже великий! Окрім цього, на нас чекає й реформування турніру U-21, системи змагань у ДЮФЛ.

Системна робота дає свої результати. Тому я вдячний усім, хто розвиває український футбол, вкладає в нього не тільки кошти, а й серце й душу! Це президенти професіональних клубів, меценати, що не можуть жити без футболу…

Ми звикли до того, що «Динамо» й «Шахтар» регулярно беруть участь у єврокубках. На груповому етапі Ліги Європи протягом останніх сезонів виступали «Зоря», «Олександрія» і «Ворскла». Це показує й іншим командам, що нічого неможливого немає. Знаю, зараз дуже серйозні завдання будуть у «Дніпра-1». Хотілося б повернення до еліти команд із визнаних футбольних центрів — наприклад, із Харкова, Запоріжжя, Одеси… Упевнений, наш клубний футбол зовсім скоро повернеться на колишні позиції.

Фото прес-служби УАФ

— Чого ви чекаєте від наступного, 2020 року?

— Наприкінці 2018 року я, зізнаюся, думав, що більш вдалий рік складно уявити — ми провели успішні фінали Ліги чемпіонів, за які отримали схвальні відгуки від УЄФА й уболівальників, збірна України достроково виграла свою групу Ліги націй і здобула право в наступному розіграші перебувати в компанії найсильніших команд континенту. Але ось закінчується 2019 рік, й емоції ще сильніші — ми стали чемпіонами світу серед команд U-20, виграли відбірну групу Євро-2020, випередивши чемпіонів Європи. Здавалося б, що може бути краще? А попереду в нас Євро-2020. Усі вже переконалися, що команда Андрія Шевченка вміє приємно дивувати своїх уболівальників. Мені б дуже хотілося, щоб наступний, 2020 рік для українського футболу, для всіх, хто до нього небайдужий, став ще більш вдалим, ніж нинішній!